Бібліотека для батьків , Центр розвитку дитини Snail

Бібліотека для батьків

 
              Коли краще віддавати дитину в дитячий садок?

Відповідь на це вічне питання криється не у віці. Готовність до садка – поняття багатопланове, а не просто набір років, навичок і умінь. Для успішної адаптації дитина повинна досягти певної стадії розвитку: фізичного, розумового і соціального. Більшість дітей вступають до дитячого садка чи ясел у віці від 1,5 до З років. Однак, з деяких причин буває, що дитина починає відвідувати садок у віці 5–5,5 років. У будь-якому віці – це різка зміна звичного способу життя, початок нового періоду. Далеко не всі діти легко сприймають цю зміну. Навіть для найспокійніших, урівноважених, здорових дітей період адаптації до нових умов викликає значні труднощі, не кажучи вже про більш слабких та непристосованих дітей. Якщо період адаптації затягнувся – звертайтесь до практичного психолога дитячого садочку.

АДАПТАЦІЯ – це пристосування організму до нової обстановки (а для дитини дитячий садочок, безсумнівно, є новим, ще невідомим простором, з новим оточенням і новими стосунками).

Початок відвідування дошкільного закладу – це не тільки нові умови життя і діяльності, режиму і харчування, а й нові контакти, оточення, нові взаємини, вимоги і обов'язки. Всі ці зміни відбуваються для дитини одночасно, створюючи тим самим стресову ситуацію, яка без спеціальної організації може призвести до невротичних реакцій: порушення емоційного стану, погіршення сну, апетиту, частих захворювань, страхів тощо.

Проте соціально-психологічна адаптація у різних дітей відбувається по-різному – в залежності від віку, типу вищої нервової діяльності, стану здоров'я, стилю виховання в сім'ї, родинних взаємин, рівня розвитку у дитини ігрових навичок, її контактності, доброзичливості, емоційної залежності від матері тощо. А ще багато в чому процес адаптації дитини до дитячого садочка залежить від того, наскільки батьки підготували її – як морально, так і фізично.

 

Як батькам визначити готовність дитини до дитячого садку?

1. Останнім часом вдома дитина стала нудьгувати, не може знайти собі заняття. Цілком можливо, що дитині пора відкривати щось нове, вийти зі звичного "сімейного кола".

2. На прогулянці малюк сам підходить до дітей на майданчику, намагається вступити в контакт.

3. Маля здатне кілька годин на день проводити без мами.

4. Дитина розбірливо може виразити свої потреби словами.

5. Малюк уже досить спритний, вміє самостійно їсти (і пережовувати!), миє руки й умивається, вдягає і знімає із себе основні предмети одягу. До кінця раннього віку в дитини з'являється прагнення до самостійності, її інтереси переміщаються від світу предметів до світу спілкування з дорослими.

 

Дитина переживає труднощі адаптаційного періоду, ступінь виразності яких пов'язують:

із попередніми умовами виховання, під впливом якого формується поведінкова реакція;

зі своєрідністю міжособистісних взаємин дорослих і дітей, з рівнем прихильності дитини до матері;

із організацією навчально-виховного процесу в дошкільній установі, соціальними умовами;

з індивідуальними особливостями: віковими, психологічними психофізіологічними, нейрофізіологічними, психогенетичними.

Прихід до дитячого садка – перший серйозний етап соціального життя дитини. До цього вона спілкувалася тільки з членами родини, сусідами або з тими, кого дорослі запрошували додому. Практика свідчить, що цілеспрямована підготовка дітей до дошкільного закладу допомагає попередити виникнення труднощів адаптації.

 

Пам'ятка для батьків

1. Режим дня

Передусім, слід організувати життя дитини в сім'ї відповідно до режиму дня, якого дотримуються в дошкільному закладі. Цим ви значно полегшите маляті процес звикання до ясел. Бережіть нервову систему дитини, зменшіть час перегляду телепередач.

2. Зацікавленість

Добре, коли зацікавите сина або доньку дитячим садком, викличете бажання йти туди. Для цього під час прогулянок з дитиною покажіть їй будівлю дошкільного закладу, разом поспостерігайте за грою дітей; розкажіть про їхнє життя у яслах. Намагайтеся, щоб дитина зрозуміла, що необхідно відвідувати дитячий садок. Висловлювання типу "Ну якщо не сподобається, то не будеш ходити у дитячий садок" дають дитині шанс маніпулювати батьками. Найголовніше в цьому випадку витримати характер та не піддатися на провокацію. Щоб полегшити звикання, познайомте малюка з майбутнім вихователем, поговоріть із ним так, щоб він зрозумів, що вже підріс і ходитиме до ясел, де про дітей піклується добра вихователька, яка гуляє і грається з ними

3. Навички самообслуговування

Дитина значно легше пристосується до умов суспільного виховання, якщо в сім'ї вона оволодіє елементарними навичками самостійності (одягатися та роздягатися, охайно складати свій одяг, самообслуговування їсти, тримаючи ложку). Майте терпіння під час оволодіння дітьми навичками одягання та роздягання, перетворюючи цю "процедуру" на цікаву гру – це шлях до самостійності дитини, розвиток мілкої моторики та мозку дитини.

4. Навички спілкування

Дуже важливо навчити маля гратися, адже такий природний для дитини тип діяльності дає можливість відволіктись від думки про батьків та формує в неї "ділову форму спілкування" з дорослими. Щоб гра була цікавою, тривалою, розвивала дитину, треба розкрити їй призначення іграшки і способи дії з нею (з чашки напувати ляльку, ведмедика, у ліжечку лялька спатиме). Привчайте дитину до спілкування з однолітками заздалегідь, виховуйте доброзичливе ставлення до них. Налагодьте ефективний зворотний зв'язок з вихователями: повідомте їм про характер дитини та як називають малюка вдома (Марина, Маринка, Маринонька — відчуваєте різницю?!)

5. Поступовість

Спочатку, перші 2 тижня не залишайте малюка в дитсадку на цілий день. У перші дні цілком достатньо однієї-двох годин. Домашній дитині зовсім непросто звикнути до суспільних вимог та суворих правил. Допоможіть їй. Покладіть у кишеню малюку щось із звичного йому середовища (наприклад, іграшку, з якою добре буде засинати і якій можна поскаржитися на кривдника). Не можна залякувати дитину садком – це викличе страх перед дошкільним закладом і, безумовно, погіршить стан дитини в період звикання до незнайомого оточення. Цікавтесь, як пройшов день у дитячому садочку, що нового та цікавого було.

Хочемо Вас заздалегідь попередити, як буде протікати період входження дитини в колектив, і взагалі в дитячий сад. Не лякайтеся, якщо на другий день (саме на другий, а не на перший) дитина буде сильно плакати. Вона уже зрозуміла, що його мама (тато, бабуся, дідусь ...) збираються залишити його тут на довгих кілька годин. Адже в перший день для нього все нове. Багато іграшок, багато таких же чоловічків, як і вона, тітка-вихователь (деякі малюки називають перший час вихователя мамою). І дитина не відразу помічає, що вона залишилася без батьків. Ваша задача в перший день полягає в тому, щоб Ви забрали дитину до того, як він це зрозуміє. Так що краще за все не йти з саду, а бути десь по близькості. І за першим покликом вихователів забрати дитину додому. А на другий день малюк вже розуміє, що його мама піде, і він залишиться зовсім один. Але повірте, дуже мало дітей протягом усього дня плачуть так само, як у перші хвилини, коли малюк переступає поріг дитячого садка, тримаючи маму за руку. Всім відомо, що наші діти – це маленькі маніпулятори. До тих пір, поки мама не пішла, дитина вірить, що якщо голосно плакати, то мама зглянеться і забере його звідси. Як правило, як тільки мама залишає дитину в групі, увага дитини швидко переключається на щось цікаве і захоплююче, наприклад, на нову гру, або яскраву іграшку.

Що робити, якщо дитина плаче при розставанні з батьками?

Розповідайте дитині, що цікавого чекає його в дитячому саду (зустріч із друзями, цікава книга, нові пісні й танці, гарні іграшки)

Будьте спокійні, не проявляйте перед дитиною свого занепокоєння

Дайте дитині із собою улюблену іграшку або якийсь предмет із дому (можна покласти в кишеню куртки будь-який "секрет" – навіть звичайний великий ґудзик)

Придумайте та відрепетируйте кілька різних способів прощання (погладжування по спинці, повітряний поцілунок, "секретне слово")

Будьте уважні до дитини, коли забираєте його з дитячого саду (розпитайте, чим він займався, похваліть його малюнок або виріб)

Демонструйте дитині свою любов і турботу (скажіть, що весь день думали про нього, планували спільні заняття на вечір)


Головне - будьте терплячі!smile

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ваш малюк від народження і до двох років

Відомі американські медики Вільям і Марта Сірс у своїй книзі "Ваш малюк від народження і до двох років" діляться порадами щодо того, що потрібно купити дитині для перших місяців життя, порадами по догляду: купання, масаж, як уникнути можливих психологічних проблем, подають докладний огляд вікових криз і досягнень, поради щодо здоров'я, профілактики і лікування.

ЯК ПІДГОТУВАТИ ДИТИНУ ДО ШКОЛИ. ПОРАДИ БАТЬКАМ

Ваша дитина розвивається з кожним днем. Вже незабаром ви віддасте її до школи. Та вам, як і раніше, доведеться терпляче вислуховувати дитину та піклуватися про неї.  Навчання в школі додасть свій вклад у розвиток і збагачення її мови та допоможе вам розвинути всі потенційні можливості малюка. Але пам’ятайте: основа виховання закладається не в школі, а вдома, в сім’ї.


КРИЗА 3-РІЧНОГО ВІКУ

Криза 3-х років належить до гострих періодів розвитку дитини. Поведінка дитини майже не піддається корекції. Існує чітка симптоматика наближення кризи: гострий інтерес до свого відображення в дзеркалі, стурбованість, зацікавленість дівчаток у вбранні, гостра реакція на невдачі. Цей період важкий як для дорослого, так і для самої дитини.

Дитяча арт-терапія

Арт-терапія – безпечний та екологічний  метод надання психологічної   допомоги через художню  творчість, який не має протипоказань і обмежень, не вимагає наявності художніх  здібностей, тому є доступним  і зрозумілим для кожного. Проте, не зважаючи на усю свою простоту і доступність, арт- терпія є глибинним методом впливу, розвитку і змінення свідомих і неусвідомлюваних сторін психіки особистості під дією різних форм мистецтва. 

Що повинна вміти дитина у 2-3 роки

Нерідко сучасні батьки ставлять перед собою запитання: «Що повинна вміти їхня дитина відповідно до свого віку?», «може вони щось прогавили?». Наводимо декілька напрямів, на які потрібно звернути увагу у розвитку  малюка, опираючись на які, батьки можуть прослідкувати перебіг вмінь та навичок дитини.

Вікові потреби людини

Вікові потреби людини

Як відновити внутрішні ресурси організму молодої мами

Нарешті дочекалися! Після стількох очікувань, мрій та хвилювань, після різноманітних тестів та консультацій, нарешті…Ви стали мамою. Це неймовірне щастя і абсолютно нові переживання. Адже Ви не просто народили своє продовження, дали життя частиночці себе, а й подарували світові нову людину. 

Однак тепер Ви усвідомлюєте, що ваше життя змінилося з появою дитинки. Зараз слід навчитись планувати свій день з огляду на потреби крихітки. Ви цілодобово піклуєтеся про дитину, часто забуваючи про власний відпочинок і сон, про елементарні побутові радощі.

ЧОМУ ВИРОСТАЮТЬ ЛІНИВІ ДІТИ?

У перші роки свого життя діти такі жваві й цікаві, швидкі й готові взятися за будь-яку справу, яку їм пропонують зробити дорослі. Але з часом це все кудись зникає. І школяра середніх класів батьки не можуть допроситися не лише винести відро зі сміттям, а й застелити власне ліжко чи помити тарілку після себе. Мами й тата скаржаться, що їхні діти стали апатичними, їх ніщо не цікавить, ніщо не приваблює. Чому так?

ЯК ДИТИНА ВЧИТЬСЯ КЕРУВАТИ СВОЄЮ ПОВЕДІНКОЮ?

Одним з найголовніших досягнень дошкільника в період від трьох до п’яти років стане його вміння керувати своєю поведінкою. Таке вміння психологи називають довільною регуляцією поведінки. Для дитини навчитися регулювати свою поведінку – найактуальніше завдання, оскільки від його вирішення залежить її майбутній рух – навчання в школі. І батьки і вчителі початкових класів добре знають, що успіх в освоєнні нової для дитини навчальної діяльності прямо залежить від її здатності до довільної регуляції. Що краще вона розвинена, то успішніше дитина адаптується до шкільного життя.

КОЛИ ПОТРІБНО ЗВЕРТАТИСЯ ДО ПСИХОЛОГА?

Як часто в батьків виникають питання про виховання? Щодня? Ні, напевно ще частіше.

І багато мам і тат опиняються сам на сам зі своїми проблемами. Справді, що робити, якщо малюк регулярно влаштовує істерики? Або гризе нігті? Або боїться темряви?

Можна порадитися з подружкою, або спитати у мами. Можна накупити книг, журналів для батьків. І читати, читати, читати…

ДИТЯЧІ ІСТЕРИКИ І ВЕРЕДУВАННЯ

Усім батькам необхідно знати, як долати негативні прояви дитячої поведінки. Тільки терпіння, увага, такт, бажання розібратися, їхня спостережливість дають позитивні результати і мають перспективу створення конструктивних стосунків між батьками та дітьми. Серед проблем малюків, що найчастіше зустрічаються, є дитячі істерики і вередування, що виникають у незручний момент на людях. Дорослі будь-що намагаються це припинити, що відвернути увагу до них з боку оточення.

Здоров'я дитини і здоровий глузд його родичів

Корисні поради для батьків щодо здоров'я дитини, що можна дитині, а що ні, як уникнути небезпечних ситуацій знайдемо у книзі Євгена Олеговича Комаровського "Здоров'я дитини і здоровий глузд його родичів".

Психологічна готовність дітей до шкільного навчання (опитувальник для батьків)

Пропонуємо батькам опитувальник для визначення психологічної готовності дитини до шкільного навчання.

Важливість занять з дітьми раннього віку

У ранньому віці дитина починає пізнавати світ. Для неї це є дуже важким завданням, адже дитина народившись  нічого не знає ні про цей світ, ні про тих, хто прийшов у нього раніше, ні про себе самого.  До того ж  малюку ще необхідно засвоїти ту саму здатність здобувати ці знання.

Природа наділяє малят різними здібностями та можливостями  пізнання  світу, в якому вони перебувають. Існує три основні ступені, за допомогою яких дитина здобуває певні знання:

Як виховати дитину і не збожеволіти

Виховання дитини - довготривалий і складний процес, який вимагає терпіння, любові та індивідуального підходу. Власним досвідом та порадами щодо виховання дітей в умовах практичної дисципліни ділиться відомий американський психолог Кевін Леман у своїй книзі "Як виховати дитину і не збожеволіти".